Наша історія
До 1939 року Сколівщина. як частина східної Галичини входила до складу Австро-Угорської імперії, що спричинило до інтенсивного розвитку лісових промислів. Розширювалось виробництво клепки, дьогтю, смоли. Особливого поширення набуло випалювання поташу. Також деревина широко використовувалась на залізоплавних та скляних гутах для виготовлення скла.
Ліси були приватними і являлися власністю братів баронів Гредлів, які у вересні 1939 року евакувалися до Угорщини.
Починаючи з 1945 p., на території Сколівського району створюються десятки різних лісозаготівельних підприємств, які одержують лісосічний фонд і ведуть його розробку, відвантажуючи деревину в різні кінці України.
У 1960 році Сколівський ліспромгосп реорганізовано в Сколівський лісгоспзаг, усі лісозаготівельні підприємства таорганізації були ліквідовані, їх штати, техніка, основні засоби передані лісгоспзагу. Розрахункова лісосіка була переглянута і зменшена до 60,0 тис. м3 на рік.
З 1991 року Сколівський лісгоспзаг перейменовано у Сколівський держлісгосп, а з 2005 року в державне підприємство "Сколівське лісове господарство" Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.
До складу підприємства входять 11 лісництв: Довжківське, Козівське, Коростівське, Гребенівське, Дубинське, Орівське, ВерхнєСиньовидненське, Митянське, Труханівське, Зелем»янське та Любинцівське; нижній склад, автоколона та цех переробки деревини у с.м.т. В.Синєвиднє.