Згідно з програмою вивчення проростання пралісів у високогірних Карпатах, група швейцарських лісничих у складі 12 осіб з різних кантонів Цюріха та Аргау на чолі з інженером Емілем Рінером, за сприяння доцента кафедри Львівського державного лісотехнічного університету Василя Лавного, днями побували на теренах українських Карпат і, зокрема на Сколівщині.

 

Завдяки директору Остапу Бойку та працівникам ДП «Сколівське ЛГ» представники лісової галузі високорозвиненої європейської країни мали нагоду наочно відкрити для себе українську систему ведення лісового господарства на прикладі нашого регіону. Швейцарці побували на теренах Дубинського лісництва, яке славиться буковими насадженнями, відвідали Козівське і Коростівське , де превалюють смерекові ліси, а також навідалися на стрімкі вершини з ялицево-буковими лісами Гребенівського лісництва.

В кожному з господарств — різні умови лісовирощування, типи і стан лісів, способи і системи ведення господарства.

 

Лісівники показали площі, де проводились суцільні рубки деревини, продемонстрували можливості будівництва лісових доріг у важкодоступних місцях тощо.

 

Порушили й болючі виробничі та природничі теми. Приміром у Гребенівському лісництві є плантації, де ще не повністю вирішеною є проблема всихання смеречників. У швейцарців така ж ситуація була півстоліття тому і вони з нею успішно справилися. То ж працівники Сколівського держлісгоспу отримали чимало корисної інформації, стосовно швидкої і не дуже затратної боротьби зі шкідниками лісу.

У Швейцарії, здебільшого, роблять акцент на природне лісовідновлення. Порубкові рештки там одразу ж використовують і не складають. Фінансування з охорони лісу та лісовідновлення лягає повністю на власників, не має значення, чи це приватник, комунальне або державне підприємство. Також кошти надходять з різноманітних екофондів, за програмами ЄС тощо, адже спрацьовують не лише виробничі фактори, а й екологічні чи естетичні, потреба у розвитку сфер послуг у туристичній галузі та інше. Все для людей і заради громади. Так набагато легше господарювати.

 

Були й втішні для українських лісівників моменти. Так, в урочищі Джершень біля Гребенова гості були подивовані проведенням систем рубок та заміною похідних смерек деревостанів на корінні ялицево-букові, шляхом поєднання посадки лісових культур і сприяння природному поновленню. Швейцарські колеги високо оцінили професійний підхід наших лісівників. Іншого, ефективнішого способу і не відшукати.

Оглядини тривали. Цікавою виявилася екскурсія вглиб лісу в урочище Прибишень, де спеціалісти оглядали корінні деревостани з елементами пралісу. Лісівники побачили багатовікові породи ялиці бука, явора, які буяють на величезних площах з природним лісовідновленням.

А потім, ближче до вечора, всі сіли на відпочинок коло лісової ватри і почався обмін думками стосовно роботи між професіоналами, знавцями своєї справи, і полилася розмова про наш край, його традиції, методи господарювання, культуру Бойківщини.

Швейцарські лісівники запросили працівників Сколівського держлісгоспу до себе в гості, аби поділитися своїм досвідом, методами діяльності.

 

Доцент кафедри Львівського лісотехнічного університету Василь Лавний, який тісно співпрацює зі швейцарцями, зазначив, що наші лісівники і студентська молодь прагнуть новацій в усталеній програмі діяльності лісової галузі, тому ділові й навчальні поїздки стануть не лише доброю традицією, а й конче необхідною потребою. Навчатися, означає прогресивно рухатись вперед.

Він додав, що європейці використовують дещо інші форми господарювання, наприклад не використовують суцільні рубки, а застосовують вибіркову систему лісогосподарювання. Цей метод дозволяє їм заготовляти значно більше деревини: для порівняння, якщо у них з 1 га площі заготовляють 9 метрів кубічних деревини, то у нашому — трохи більше трьох. Аби й нам досягати таких результатів, є чому повчитись.

 

Європейці також з інтересом відвідали адміністративне приміщення Сколівського держлісгоспу, оцінили теплий і радушний прийом колег по роботі, довколишню територію природного парку, подвір’я із заквітчаними клумбами, зеленими газонами, алеями з рідкісними деревцями та кущами-дикоросами.

Гарне враження на гостей справили тутешні лісівники, їхня господарка.

Наступного дня делегація подалася на Закарпаття. Гості вивчали стан лісових фондів та пізнавали красу неповторних Говерли та Чорногори.

 

Сподіваємося на хорошу і плідну співпрацю лісівників по обидві сторони.