Нелегким, за словами директора ДП "Сколівське лісове господарство" Остапа Бойка, видався минулий рік для очолюваного ним колективу. Але, попри все, успіх має той, хто працює на перспективу. Отож, ми попросили керівника підприємства розповісти про те, яким був 2018-ий для держлісгоспу: з якими проблемами стикалися лісівники, що вдалося зробити і які завдання залишилися на майбутнє.

 

— Остапе Зіновійовичу, останнім часом побачили світ ряд нормативних актів, які суттєво впливатимуть на розвиток лісового господарства. На Вашу думку, вони заважатимуть чи допомагатимуть лісівникам у роботі?

— Судіть самі. Нещодавно прийнято зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких галузеві підприємства мають сплачувати, крім рентної плати, ще й податок на лісову землю. Отже, тепер ми потрапили під подвійне оподаткування. Адже плата за лісові землі є складовою рентної плати, яку ми вже сплачуємо. Незрозуміло, чим керувалися автори цих змін, вносячи їх до Податкового кодексу. Так само, як і законодавці, які їх схвалили. Але, незважаючи на це, всі виробничі підрозділи нашого підприємства працюють стабільно: заготовляємо насіння, вирощуємо садивний матеріал, створюємо лісові культури, доглядаємо за ними, займаємося охороною та захистом лісу. У промисловому напрямку заготовляємо деревину, відповідно до лімітів, реалізуємо її через аукціони, переробляємо на власному обладнанні у цехах переробки. Зростає середня заробітна плата наших працівників, яка, до речі, становить 8397 грн. Ми вчасно платимо податки на всіх рівнях. Так, у 2018-ому наше підприємство сплатило до державного бюджету 9 млн 342 тис. грн, в т.ч. податку на прибуток — 686 тис. грн, ПДВ — 5 млн 508 тис. грн, попневої плати — 2 млн 138 тис. грн, військового збору — 376 тис. грн; до місцевого бюджету сплачено 5 млн 550 тис. грн, з яких:

попневої плати — 843 тис. грн,

податку на доходи з фізичних осіб — 4 млн 489 тис. грн,

плати за землю — 102 тис. грн.

Єдиний соціальний внесок склав 5 млн 372 тис. грн.

Відтак, усього податків минулоріч сплачено на 20 млн 264 тис. грн.

Отже, всі обов’язки, які на нас покладені державою, належно виконуємо. Це стосується, зокрема, і соціальної сфери. Вона включає допомогу дровами місцевому населенню, учасникам бойових дій, дитячим садочкам, ФАПам, школам.

— Якими є основні показники роботи лісгоспу за минулий рік?

— Загальний обсяг реалізованої продукції склав 72 млн 52 тис. грн, на експорт — 20 млн 19 тис. грн.

У минулому році нашим підприємством заготовлено більше 56 тис. кубометрів деревини. Обсяг продукції переробки сягнув 24 млн 663 тис. грн. Нами виготовлено 4940 кубометрів пиломатеріалів, 2168 кубометрів заготовок до європіддонів, 6841 кубометрів технологічної тріски.

— З 1 січня лісові підприємства перейшли на нові стандарти...

— З 2019 р. Україна перейшла на нові категорії деревини по якості: зі старих радянських ГОСТів — на

нові, гармонізовані із європейськими стандартами класифікації та її вимірювання. Якщо раніше ділова

деревина (круглі лісоматеріали) розподілялася на 3 сорти й виділялися сортименти за їх призначеннями,

то з 2019 р. вона розподіляється на 4 класи якості (А, В, С, D), які є в європейських країнах, з відсутнім визначенням напрямку їх використання. В основу принципу класифікації за європейською системою стандартизації покладено показник розміру та якості колод — чим більший діаметр і менша кількість вад деревини, тим вищий клас якості. А дров’яна деревина може йти для промислового використання (виготовлення техтріски та іншої продукції) або на паливо.

— Способи обліку деревини теж змінилися?

— Так, забезпечено її повний електронний облік, доступ до якого надано Національній поліції, СБУ. Більше того, будьякий громадянин, маючи доступ до інтернету, може вияснити по чіпу на колоді, де заготовлено лісопродукцію, яка її якість та ціна і, головне, кому вона реалізована. Для контролю за експортом створено автоматизовану систему сертифікатів походження лісоматеріалів, яка є обовязковою для митного декларування, що унеможливлює повторне використання документів та фіктивних товаро-транспортних накладних.

— Яка Ваша думка з приводу мораторію на експорт необробленої деревини?

— Зважаючи на суспільну увагу і важливість підтримки вітчизняного виробника, він необхідний. Але впроваджувати його слід було не так різко. Якщо ми будуємо ринкову економіку, то обмежень у торгівлі не повинно бути. Ми маємо використовувати лісовий ресурс — ліміт деревини, яка досягла віку стиглості, вигідно реалізувати, таким чином забезпечити місцеве населення робочим місцями, достатнім рівнем зарплати, сплативши обов’язкові платежі до державного та місцевого бюджетів. Для прикладу, переробляти букову сировину в Україні бажаючих не багато, а реалізувати за кордон не дозволяє прийнятий закон. Тут втрачає

не тільки підприємство, а й держава в цілому.

— Маючи прибутки, чи спрямовуєте кошти на покращення інфраструктури підприємства?

— Звичайно, за останній рік ми суттєво оновили лісовозний транспорт. Так, нами придбано причіп із гідроманіпулятором для вивезення сортиментів безпосередньо з лісосіки, а також колісний трактор та трелювальну лебідку.

— А як щодо лісових доріг?

— Здебільшого, будуємо лісові шляхи влітку. Минулорічний план ми успішно виконали, підтвердженням якого є акти введення доріг в експлуатацію. Доріг із твердим покриттям ми збудували 8,1 км, витративши при цьому 1 млн 570 тис. грн. Ми також спланували 1,7 км дорожнього полотна (445 тис. грн). Нами відремонтовано (водовідведення, ремонт мостів, ям, очищення від чагарників) ще й 3,5 км доріг (400 тис. грн).

— А як щодо новітніх технологій в садінні лісу?

— Такі технології дають можливість розширити часовий період висадки саджанців, збільшити їх стійкість. Говорячи про нові технології лісовідновлення, слід наголосити на важливій місії сучасного лісорозсадницького комплексу для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, який запрацює невдовзі в Брюховичах. Наше підприємство теж суттєво долучилося, щоб такий украй необхідний для лісової господарки комплекс почав діяти. До слова наголошу, що садивний матеріал із закритою кореневою системою має кардинально вирішити питання приживленності садженців та підвищення продуктивності росту. До речі, щодо садіння лісових культур в 2018 році при запланованих 39 га проведена посадка на площі 41 га. Відсутній залишок не своєчасно заліснених зрубів. Під природне лісовідновлення залишено 55 га - це на тих ділянках, де після лісозаготівельних робіт збережено достатню кількість природного відновлення ялиці бука та інших лісових порід. В лісових культурах минулих років де спостерігається відпад садженців проводилось їх доповнення на площі 104 га. Також проводився догляд шляхом обкошування бур’янів кругом садженців на площі 301 га. Завершальним етапом у лісокультурному виробництві після зімкнутості крон є переведення в покриту лісом площу. В 2018 році виявлено таких ділянок загальною площею 92 га лісових культур, в т.ч. по головній породі ялиці білої — 60 га, буку лісовому — 11 га, модрині європейській — 20 га, а також 120 га природного відновлення лісу. Для вирощування власного садивного матеріалу заготовлено лісового насіння в кількості 2153 кг, а саме — 3 кг модрини європейської, 1 кг ялини європейської, 2 кг сосни звичайної, 952 кг ялиці білої, 1000 кг дуба звичайного - більше десяти видів лісових порід. Практично, все насіння висіяно. В лісгоспі побудованні три теплиці — в Любинцівському, Довжківському та Труханівському лісництві. Вони використовуються для вирощування посадкового матеріалу особливо цінних порід, а саме — дугласії тисолиситої, метасеквої китайської, сосни кедрової європейської, корейської, модрини європейської та інших. Всього вирощено 748,5 тис. шт. стандартного посадкового матеріалу, в т. ч. 415,3 тис. шт. сіянців ялиці білої, 113,3 тис. шт. модрини європейської, 54,8 тис. шт. дуба звичайного та ін.

— Що можете сказати про залучення до практичної природоохоронної роботи школярів?

— З метою підвищення ефективності навчально-дослідної роботи, задоволення потреб у професійному самовизначенні та творчій самореалізації учнів минулоріч відбулися обласні етапи Всеукраїнських акцій: «День натураліста» та «Ліси для нащадків». Вихованці Труханівського учнівського лісництва, яке працює при ДП «Сколівське лісове господарство», взяли участь у цих всеукраїнських акціях обласного етапу. Вони виконували поставлені завдання з великою відповідальністю та творчо і креативно підійшли до створення презентацій. За результатами оцінювання наукових робіт і презентацій вони здобули перші місця в обох акціях і були відзначені дипломами.

— Ми знаємо, що до проведення міжнародного фестивалю «Мисливська ватра» значною мірою доклався і Ваш лісгосп...

— Безперечно. 15 вересня він проходив на території ландшафтного парку біля палацу баронів Гределів. Мета цього заходу — використання наявних ресурсів культурної спадщини в м. Сколе для розвитку туризму, привернення уваги вітчизняних та зарубіжних інвесторів для залучення коштів на реставрацію палацу баронів Гределів та відновлення ландшафтного парку біля нього задля створення у м. Сколе «Європейського центру розвитку туризму, рекреації та професійної освіти ім. Миколи Коперника» і музею мисливства. Звичайно ж, наше господарство не стояло осторонь. Ми суттєво долучилися до організації фестивалю, оскільки бачимо перспективи для розвитку району.

— Які нові підходи у сколівських лісівників до ведення лісового господарства на сьогоднішньому етапі, відповідаючи на виклики сьогодення.

— Отримавши гіркий досвід, Сколівський держлісгосп взяв курс на ведення лісового господарства , наближеного до природи. В першу чергу відмовились від суцільних санітарних рубань , практикуємо відведення ділянок в рубку площею не більшою одного гектара, застосовуємо вибірковий і поступовий спосіб рубань, створюючи сприятливі умови для природного відновлення ялиці, бука, клена-явора. Вивчивши передовий досвід Німетчини, Швейцарії, впроваджуємо рубки переформування у одновікових одноярусних насадженнях з метою формування змішаних багатоярусних насаджень, більш стійких до кліматичних факторів та хвороб лісу. Таким чином дотримується принцип що лісова площа постійно вкрита лісом і одночасно можна використовувати лісовий ресурс – деревину. В Європі таке господарювання є пріоритетним.

— Окремі екологи та громадські організації піддають сумніву сертифікацію лісів.

— Щоби не говорили але минулого року Сколівський держлісгосп піддався перевірці ведення лісового господарства на відповідність дотримання вимогів FSC. Міжнародний акредитований сервіс ASI аналізував роботу авдиторської компанії SGS яка видала нам сертифікат, залучивши европейських фахівців, які по своєму бажанню вибирали ділянки для перевірки. Нашому колективу, спеціалістам подякували за добру роботу і правильний курс по використанню лісового потенціалу краю, не виявивши порушень в господарській діяльності, незважаючи в яких умовах та під яким контролем ми працюємо. Крім того, не підтвердилась теорія про використання санітарних рубань для незаконного видалення здорових дерев. На прохання наших покупців деревини, які експортують виготовлену продукцію далі у європейські країни також був перевірений ланцюжок руху деревини на предмет дотримання чинного законодавства. А саме чи деревина заготоляється законно, чи дотримуються екологічні вимоги на лісозаготівлях а також облік лісопродукції Крім того, німецькими науковцями, залучивши відомих активістів “Лісової варти” та використовуючи дрони, проведено фотографування, знову ж на свій вибір, урочища Панасівка Коростівського та Козівського лісництв для подальшого аналізу динаміки лісового фонду за минулі 30 років.

— А як вдалося знайти спільну мову з владою, сільськими громадами щодо вирубування лісів.

— Тут все вирішив впроваджений механізм громадського контролю та наше розуміння наболілих проблем району. Повну інформацію про місця та обсяги заготівлі деревини можна отримати на сайті державного підприємства “Сколівське лісове господарство”. Крім того, перед початком нового року лісництва звітуються про виконані лісогосподарські заходи та плани на наступний рік перед кожною громадою або на сесії сільської ради або в іншому вигляді. Вивчаємо проблеми, які звязані з нашою господарською діяльністю та виходячи з можливостей допомагаємо як громаді так і особисто громадянам.

 

Розмову вела Іванна РУСИН.